Крим – багатовимірний культурний простір, сповнений історичних пластів, символів та ідентичностей. Однак разом із багатою культурною спадщиною Крим став жертвою жорстоких історичних потрясінь та колоніальних утисків. Примусові депортації кримськотатарського народу, репресії, знищення історичних пам’яток і витіснення автентичної кримської культури залишили глибокі рани в історії півострова. Ця багатошарова історія залишила глибокий слід у мистецтві, і саме його досліджує виставка “Qırım”, що відкрилася 20 лютого у просторі Octo-Tower у Києві. Учасники проєкту використовують живопис, графіку, скульптуру та інсталяції як засоби художнього осмислення культурної спадщини Криму, його минулого та сучасності. Митці переосмислюють візуальні та концептуальні коди півострова й висвітлюють біль народу, чию історію неодноразово намагалися стерти.
Мета експозиції – візуалізувати кримську тематику й зруйнувати усталені стереотипи. Митці прагнуть повернути півострову його автентичний голос. 60 представлених робіт, створених українськими митцями, серед яких Юлія Кучеренко, Езра Пастор, Юлія Морева, Ольга Русинчук, Азіза Ескендер, Анна Придатко та Арсеній Чугуй, пропонують глядачеві зануритися в різні аспекти кримської культури та досвіду. Художники уникають поверхового підходу до традиційної кримської символіки, натомість вони переосмислюють її крізь призму сучасного мистецтва, виявляючи болючі теми втрати, вигнання та боротьби за право на власну історію.
Однією з центральних тем виставки став кримськотатарський орнамент Örnek, який у 2021 році був включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Його складна система знаків – köbek (ромб), що символізує родючість, троянда як уособлення шлюбу, глечик, що означає домашній затишок, – є своєрідною візуальною мовою, що передає історичну пам’ять і традиційні уявлення про світ. Орнамент Örnek – не лише художній мотив, а й спосіб збереження ідентичності, який кримськотатарський народ передавав через покоління, попри історичні переслідування та депортації. Радянська влада намагалася стерти цей культурний код, забороняючи його використання та викорінюючи його з ужитку. Але, попри всі утиски, Örnek продовжує жити, як символ нескореності та пам’яті. Окремий акцент зроблено на ролі мови у збереженні культурної ідентичності. Виставка презентує дослідження дитячої лексики кримських татар, яке не лише допомагає передавати мову новим поколінням, а й документує унікальні вирази, що є частиною мовного коду кримськотатарської спільноти. Водночас у проєкті простежується тема змін топонімів як одного з інструментів колоніальної політики, що відображає складну історію взаємодії культури, влади та пам’яті. Втрата автентичних кримських назв – процес витіснення історичної пам’яті, що знаходить відображення у візуальній складовій експозиції.
Виставка триватиме до 20 березня, куратор Єлизавета Лазарова запрошує глядачів до глибшого осмислення кримської тематики – від давніх традицій до актуальних соціокультурних змін. “Qırım” – це мистецький жест, що засвідчує: культура існує доти, доки її бачать, чують і усвідомлюють.
Більше про “Qırım” – за посиланням:https://www.
