Науковець-іміджмейкер Вероніка Чекалюк ділиться враженнями:
«Учора мені випала нагода поринути у світ високого мистецтва — ми з дорогими мені людьми відвідала виставу Жака Оффенбаха “Казки Гофмана” в славетній Метрополітен-опері в Нью-Йорку. Це була не просто опера — це мандрівка у світ фантазії, трагедії та музичної магії, яка повністю захопила мене і залишила яскраві враження, що будуть зі мною ще довго.
“Казки Гофмана” — це інтригуюча історія, де реальність змішується з фантазією, а почуття стають головною темою вистави. Головний герой, німецький письменник та композитор Гофман, переживає три різні історії кохання, і кожна з них відкриває нові грані жіночої природи. Олімпія, ідеалізована механічна лялька, Антонія, чия пристрасна любов до музики обертається трагедією, і Джульєтта, куртизанка, яка втілює фатальну пристрасть, — ці три образи створюють неймовірно глибокий контраст між ідеалами та реальністю.
Один із найяскравіших моментів вистави — це Баркарол з третього акту, знаменитий дует, який став справжнім символом романтичної опери. Він створює атмосферу надзвичайної ніжності й пристрасті, але водночас підкреслює приреченість кохання, яке завжди залишається для Гофмана недосяжним.
Опера вразила мене також тим, як в кожному акті простежується боротьба між добром і злом. Головні антагоністи кожної історії — це зловісні персонажі, які, як правило, виконуються одним і тим самим співаком. Вони уособлюють ті самі темні сили, що намагаються знищити всі мрії Гофмана про щасливе кохання. Це додає глибини оповіді й робить її універсальною історією про людські почуття, випробування та невдачі, з якими стикається кожен з нас.
Мене переповнювали емоції протягом усього вечора. Це була не просто вистава — це був справжній досвід, який нагадує нам, що високі ідеали та мрії не завжди знаходять втілення в реальності, але це робить їх ще ціннішими. Метрополітен-опера подарувала мені чудовий вечір мистецтва, краси та емоцій, що перевершують усі очікування. Після вистави мені навіть вдалося поспілкуватися з артистами, виконавцями головних ролей, і це фото з ними стало справжнім сувеніром на згадку про незабутній вечір.
Ця опера безперечно залишила слід у моєму серці, і я з нетерпінням чекаю на нові оперні враження в майбутньому!»
