Ми користуємося нею щодня, майже не замислюючись. Видавити пасту на щітку, почистити зуби, прополоскати рот — одна з найбільш звичних ранкових процедур. Але історія зубної пасти почалася задовго до появи ванних кімнат, пластикових щіток і знайомих нам тюбиків.
І що цікаво — конкретної людини, яку можна було б назвати винахідником зубної пасти, немає.
Перші відомі рецепти засобів для очищення зубів пов’язують зі Стародавнім Єгиптом. У давніх медичних текстах описували суміші, які використовували для догляду за зубами та ротовою порожниною. Американська стоматологічна асоціація зазначає, що рецепти таких засобів містяться, зокрема, в давньоєгипетському папірусі Еберса. Пізніше рецепти засобів для зубів описував і Гіппократ.
Звісно, на сучасну м’ятну пасту ці суміші були зовсім не схожі. Люди експериментували з різними абразивними речовинами, порошками та рослинними компонентами. Головна ідея, однак, залишалася знайомою нам і сьогодні — механічно очистити поверхню зубів.
Власні способи догляду за ротовою порожниною існували в різних культурах. Змінювалися інгредієнти, уявлення про причини зубного болю та методи лікування, але бажання зберігати зуби чистими супроводжувало людство протягом тисячоліть.
Справжній перелом стався значно пізніше.
До появи масового промислового виробництва стоматологи могли самостійно готувати для пацієнтів суміші для очищення зубів і видавати їх у пляшечках або баночках. Масово виробляти такі засоби почали приблизно в середині XIX століття.
Спочатку популярними були саме зубні порошки. Але поступово виробники почали пропонувати кремоподібні засоби.
У 1870-х роках Colgate стала однією з перших компаній, які масово продавали ароматизовану зубну пасту в баночках. А наприкінці XIX століття відбулася ще одна маленька революція: пасту почали продавати у складаних металевих тюбиках.
Ідея була напрочуд практичною. За основу взяли упаковку, схожу на тюбики, якими вже користувалися художники для фарб. Замість того щоб щоразу набирати засіб із банки, людина могла просто видавити необхідну кількість.
Саме цей формат пережив більше століття і, попри зміну матеріалів та конструкції упаковки, залишається стандартом до сьогодні.
Але тюбик ще не зробив зубну пасту такою, якою ми її знаємо.
Одним із найважливіших етапів стала поява фтору в засобах для догляду за зубами. У XX столітті дослідження показали здатність фторидів допомагати у профілактиці карієсу. Після 1955 року виробники почали додавати фториди до зубних паст, а згодом вони стали одним із ключових компонентів багатьох засобів для щоденної гігієни.
Сьогодні фторовмісні пасти є найпоширенішою формою самостійного застосування фтору. Він допомагає захищати емаль і знижувати ризик розвитку карієсу.
Паралельно зубна паста перетворилася на величезну індустрію.
З’явилися пасти для чутливих зубів, відбілювальні, дитячі, з різними смаками та активними компонентами. Змінилися упаковки, реклама та навіть саме наше уявлення про те, якою повинна бути зубна паста.
Те, що колись було грубою сумішшю для механічного очищення зубів, стало складним гігієнічним продуктом, створенням якого займаються хіміки, стоматологи та технологи.
Історія зубної пасти цікава ще й тим, що в неї немає красивого моменту на кшталт: «одного ранку винахідник прокинувся і придумав зубну пасту».
Це винахід, який людство створювало поступово протягом тисячоліть.
Змінювалися цивілізації, медицина, наука й технології. Порошок опинився в банці, банка поступилася місцем тюбику, а до простого очищення додалася профілактика карієсу.
І сьогодні результат цієї багатотисячолітньої історії стоїть майже в кожній ванній кімнаті.
