Мода майбутнього може не лише змінювати форму чи колір, а й буквально відновлювати себе після пошкоджень. Китайські науковці розробили інженерний живий матеріал на основі міцелію, здатний самовідновлюватися, самоочищуватися та набувати додаткових властивостей. Одним із перших прикладів його використання став прототип сукні.
Розробку представила команда дослідників із Шеньчженьського інституту передових технологій. Матеріал належить до класу так званих інженерних живих матеріалів — тобто матеріалів, у яких біологічні компоненти зберігають активність навіть після створення готового виробу.
Результати дослідження, як зазначається в оприлюдненому матеріалі, представлені в науковому журналі Science Advances.
В основі — живий гриб
Ключовим компонентом нового матеріалу став міцелій гриба Cordyceps militaris.
На відміну від багатьох матеріалів на основі грибниці, під час виробництва яких біологічну активність фактично припиняють, у цьому випадку дослідники використали живий, але неактивний гриб.
Після висушування за температури 45 °C матеріал переходить у стан із дуже низькою метаболічною активністю, який дослідники порівнюють зі своєрідною «сплячкою». У такому стані гриб перестає активно рости.
Проте за певних умов його можна знову активувати.
Якщо на пошкоджену поверхню нанести поживний розчин на основі картопляної води та додати невелику кількість свіжого міцелію, грибні нитки починають знову проростати та поступово заповнюють пошкоджену ділянку.
Таким чином поверхня матеріалу може відновлюватися без традиційного клею чи швів.
Матеріал може самоочищуватися
Самовідновлення — не єдина особливість розробки.
Матеріал також має водовідштовхувальні властивості, завдяки яким його поверхня здатна природним чином самоочищуватися.
Науковці пішли ще далі й продемонстрували можливість надавати матеріалу додаткових характеристик за допомогою інших живих організмів.
Наприклад, синього кольору вдалося досягти завдяки певним дріжджам Saccharomyces cerevisiae — без додаткового традиційного фарбування.
Для захисту від ультрафіолетового випромінювання використовували гриб Aspergillus niger. Організми додають до Cordyceps militaris ще на початку вирощування, після чого вони розвиваються разом.
Такий підхід, за представленою інформацією, дозволяє отримувати нові властивості без генетичної модифікації.
Від лабораторії — до моди
Одним із найефектніших способів продемонструвати можливості технології стала сукня.
Прототип створили спільно з берлінською компанією PeelSphere, яка працює над інноваційними матеріалами.
У сукні використали кілька варіантів нового матеріалу. Зокрема, частина тканини була вирощена разом із дріжджами, завдяки чому отримала рівномірний синій відтінок без додаткового фарбування.
Саме концептуальний одяг дозволяє побачити, як подібні біоматеріали потенційно можуть виглядати вже не як лабораторний експеримент, а як частина реального дизайну.
Чи носитимемо ми «живий» одяг?
Поки що говорити про появу таких суконь у звичайних магазинах зарано.
За словами керівниці дослідження Ке Лі, технологію потенційно можна застосовувати для створення концептуального одягу, аксесуарів, декоративних текстильних поверхонь, виставкових експонатів та біорозкладного пакування.
Водночас для використання матеріалу у повсякденному одязі або постійних архітектурних конструкціях технологію ще необхідно вдосконалювати.
І саме це робить розробку особливо цікавою для модної індустрії. Протягом десятиліть виробники намагалися зробити тканини міцнішими, довговічнішими та функціональнішими за допомогою нових синтетичних матеріалів. Тепер науковці досліджують зовсім інший напрям — матеріали, властивості яких забезпечує сама біологія.
Сукня з живого міцелію поки залишається експериментальним прототипом. Але сама ідея одягу, який може відновити пошкоджену поверхню, самоочищуватися або отримувати колір завдяки живим організмам, демонструє, наскільки незвичним може стати наступний етап розвитку моди.
Можливо, майбутнє fashion-індустрії — це не лише одяг, який ми носимо, а матеріали, які певною мірою продовжують «жити» разом із нами.
