Вечір 28 серпня 2026 року назавжди змінив життя мешканців села Мила Бучанського району Київської області. Російський удар по складському об’єкту спричинив пожежу та подальшу масштабну детонацію боєприпасів. Вибухи тривали годинами, уламки розліталися житловою забудовою, спалахували будинки, а сотні людей були змушені чекати на евакуацію.
Станом на вечір 30 серпня кількість загиблих зросла до 38 людей. Київська обласна військова адміністрація повідомила про 52 постраждалих, серед яких п’ятеро дітей. Пошукові, рятувальні та піротехнічні роботи продовжуються.
Ця трагедія стала не лише черговим свідченням наслідків російської агресії проти України. Вона поставила й інше надзвичайно важливе питання: чому значна кількість боєприпасів зберігалася настільки близько до житлової забудови.
Вибухи, які тривали годинами
Після першого удару та початку пожежі на складах почалася вторинна детонація.
За свідченнями місцевих жителів, вибухи відрізнялися за потужністю та відбувалися нерівномірно. Боєприпаси й уламки розліталися в різних напрямках, потрапляючи на території приватних домоволодінь та інших об’єктів.
Ситуацію ускладнювали пожежі та велика кількість вибухонебезпечних предметів.
Одним із місць, яке зазнало найстрашніших наслідків трагедії, став приватний пансіонат для літніх людей «Добрий дім». Саме серед його мешканців — значна частина загиблих.
Під час ліквідації наслідків трагедії також загинув голова Дмитрівської територіальної громади Тарас Дідич.
Кілька годин без розуміння, що буде далі
Серед людей, які тієї ночі опинилися безпосередньо в зоні небезпеки, була головна редакторка VTrendi.TOP та Cult.org.ua Ксенія-Ксена Власенко (XENA).
У момент початку вибухів вона перебувала вдома разом зі своєю собакою. Внаслідок вибухової хвилі житло зазнало пошкоджень, зокрема були вибиті вікна.
Через безперервні вибухи залишити район самостійно було небезпечно. Протягом наступних годин мешканці чекали на допомогу екстрених служб та евакуацію.
«Повітряна тривога тільки почалася, коли пролунав дуже сильний вибух. У квартирі одразу повилітали вікна, я побачила велике зарево вогню, схопила собаку, телефон і просто в домашньому одязі вибігла в загальний коридор. Там уже були сусіди. Спочатку ми не розуміли, що відбувається, але вибухи не припинялися, і я зрозуміла, що це детонація.
Практично одразу зникли мобільний зв’язок та інтернет. Кілька годин ми сиділи в коридорі, а будинок буквально хитався від вибухових хвиль. Я телефонувала на 102, нам радили залишатися у максимально безпечному місці та чекати евакуації. У якийсь момент я справді подумала, що ми можемо не дожити до ранку. Вже вночі до нас дісталася поліція та евакуювала у безпечне місце. Я безмежно вдячна всім, хто тієї ночі рятував людей, ризикуючи власним життям». — особисте свідчення про перший вибух, наступну детонацію, перебування в коридорі, відсутність зв’язку, дзвінки до поліції та очікування евакуації.
Зрештою Ксенію-Ксену Власенко (XENA) разом із собакою евакуювали працівники поліції. Через небезпеку, пов’язану з великою кількістю нерозірваних боєприпасів та уламків, одразу повернутися додому мешканці не могли.
Село після ночі вибухів
Масштаб наслідків став зрозумілішим уже після того, як рятувальники отримали можливість працювати на території.
Пошкоджено житлові будинки та інші об’єкти. На вулицях і подвір’ях залишилася значна кількість вибухонебезпечних предметів та уламків боєприпасів.
На місці продовжують працювати рятувальники, правоохоронці та піротехнічні підрозділи ДСНС. Територію обстежують і очищують від вибухонебезпечних предметів.
Для багатьох мешканців наслідки трагедії не завершилися разом із припиненням найінтенсивніших вибухів: частина людей втратила близьких, частина — житло або можливість безпечно до нього повернутися.
Чому склад боєприпасів знаходився біля житлових будинків
Після трагедії питання розташування складу стало одним із ключових.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що перше російське влучання припало на склад боєприпасів Сил оборони, розташований поблизу житлових будинків, і наголосив, що такого об’єкта в цьому місці не повинно було бути.
Водночас у Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що першопричиною трагедії є російська агресія та російський удар.
Обставини зберігання боєприпасів та дії відповідальних посадових осіб мають отримати правову оцінку. До завершення відповідних розслідувань робити остаточні висновки щодо відповідальності конкретних осіб передчасно.
Однак після загибелі десятків цивільних питання про те, як склад із великою кількістю боєприпасів міг знаходитися настільки близько до житлової забудови, потребує публічної та вичерпної відповіді.
38 життів
За кожною цифрою у статистиці цієї трагедії — конкретна людина, родина та історія.
Станом на вечір 30 серпня офіційно повідомляється про 38 загиблих та 52 постраждалих. Серед постраждалих — п’ятеро дітей.
Рятувальні та піротехнічні роботи тривають, тому інформація про наслідки трагедії продовжує оновлюватися.
Для мешканців Мили 28 серпня залишиться днем, коли звичайний вечір за лічені хвилини перетворився на багатогодинне очікування серед вибухів, пожеж і невідомості.
А для суспільства ця трагедія має залишити не лише страшні кадри та цифри загиблих, а й питання, відповіді на які необхідні для того, щоб подібне більше не повторилося.
